Аналітична хімія, поряд з якісним, кількісним, структурним і технологічним аналізами, відіграє значну наукову і практичну роль. Вони значно сприяють розвитку багатьох галузей науки, особливо природничих і технічних. Це незамінний інструмент для контролю та оптимізації багатьох процесів. Але найбільше він надає корисну інформацію про перевірені матеріали.
Аналітична хімія — це надзвичайно міждисциплінарна галузь науки, яка поєднує питання з таких галузей, як хімія, фізика, математика, біологія чи інженерія. Він передбачає дослідження, встановлення та розробку аналітичних прав, методів і прийомів, спрямованих на відповідь на запит щодо якісного та кількісного складу матеріального об’єкта, що перевіряється, із передбачуваною точністю та точністю.
Інструментом, який використовується для отримання інформації про аналізований матеріал, є хімічний аналіз . Цей термін безпосередньо стосується практичного використання аналітичної хімії в дослідницьких центрах і хімічних лабораторіях шляхом застосування відповідних аналітичних методів.
Аналітична хімія є важливою основою, яка дозволяє нам визначити якісний і кількісний склад об’єкта і таким чином встановити його характеристики. Він несе спільну відповідальність за якість хімікатів, які використовуються в багатьох сферах економіки. Хімічний аналіз можна розділити на чотири основні області:
Аналітична хімія значною мірою займається розробкою та валідацією аналітичних методів для ефективного виявлення бажаних речовин у різних матрицях із передбачуваною точністю. Для того, щоб аналітична хімія була ефективною, важливо правильно спланувати та виконати кожен етап аналітичної процедури.
Відбір проб є найважливішим етапом у всьому процесі визначення аналіту. Випробуваний матеріал має бути відібраний репрезентативним чином, щоб він відповідав властивостям усього продукту. Будь-які помилки, допущені на цьому етапі, є незворотними та призводять до неточного результату.
Підготовка зразків для аналізу – це має на меті відокремлення, де це необхідно, визначеного компонента від матриці, яка, особливо для біологічних зразків, є складною та заважає аналітичному вимірюванню. На цьому етапі, окрім видалення завад, ми також перетворюємо аналіти. Це полягає в перетворенні визначеного компонента у форму, яка має властивості, відповідні застосованому аналітичному методу.
Вимірювання – під час вимірювання ми використовуємо відповідний метод для вимірювання конкретної фізико-хімічної характеристики. Шляхом вимірювання ми отримуємо аналітичний сигнал. Техніка вимірювання повинна бути обрана таким чином, щоб визначити аналіт з достатньою точністю, прецизійністю та чутливістю.
Обробка та інтерпретація результатів – сьогодні більшість аналітичних інструментів пов’язані з комп’ютерними системами, тому сигнал, отриманий під час аналізу та потім перетворений, представляється у вигляді, скажімо, концентрації. Однак деякі вимірювання слід належним чином конвертувати, щоб визначити кінцевий результат. Кінцевим результатом є змістовна та статистична оцінка отриманої інформації.
Якісний аналіз дає відповідь на питання про сполуки, що містяться в досліджуваному матеріалі. Його роль зазвичай полягає у виявленні окремих елементів або іонів, що входять до складу зразка. Це важливий інструмент, особливо для матеріалів, хімічна структура яких невідома. Якісний аналіз має велике значення, оскільки вибір подальшої хімічної процедури залежить від результатів, які вона дає. Якісне визначення полягає в перетворенні окремих аналітів шляхом хімічної реакції в нові сполуки, властивості яких ми знаємо (такі як колір, розчинність тощо). Розділення проводять шляхом аналізу катіонів і окремо аніонів. Крім того, катіони поділяються на п’ять, а аніони – на сім груп аналізу. Якісний аналіз також застосовується до солей , металевих сплавів, мінералів і функціональних груп.
Це передбачає кількісне визначення вмісту елементів та іонів, які були раніше виявлені на якісній основі. Кількісний аналіз можна розділити на хімічний аналіз, інструментальний аналіз і аналіз слідів. Звичайні методи засновані на вимірюванні маси або об’єму інгредієнта. Маса вимірюється ваговим аналізом, електрогравіметричним аналізом і певними методами газового аналізу. Вимірювання об’єму в основному використовується в методах титрування (таких як pH-метричне, потенціометричне, спектрофотометричне або радіометричне титрування). Дослідницькі та комерційні лабораторії особливо часто використовують інструментальні аналізи. Вони полягають у вимірюванні змінної фізико-хімічної властивості, яка пропорційна концентрації інгредієнта. Аналіз слідів базується на вимірюванні вмісту інгредієнта при надзвичайно низькому рівні концентрації. Він включає спеціальні процедури відбору, концентрування та вимірювання вимірюваної величини.
Він заснований на визначенні структури хімічних молекул. За допомогою структурного аналізу ми можемо встановити атомний склад сполук, тобто скільки сполук існує, на що вони схожі та як вони взаємопов’язані. Це область аналітичної хімії, яка застосовується, зокрема, науковими установами. Інформація, отримана під час структурного аналізу, розширює наші знання про структуру багатьох хімічних сполук.
Знайдіть своє місце в PCC Group. Дізнайтеся про нашу пропозицію та продовжуйте розвиватися разом з нами.
Безоплачувана літня практика для студентів та випускників усіх курсів.