Розчин Люголя – протиотрута від радіоактивного зараження?

Структуру і склад рідини вперше запропонував у 19 столітті французький лікар Жан Огюст Люголь. Спочатку він призначався для лікування туберкульозу, але ці спроби виявилися невдалими. Про рішення Люголя світ знову почув у 1986 році під час вибуху на Чорнобильській АЕС. Потім населенню вводили розчин Люголя, щоб запобігти поглинанню радіоактивного ізотопу йоду. У таких випадках препарат насичує щитовидну залозу йодом, захищаючи її від пошкоджень і знижуючи ризик раку щитовидної залози. Сьогодні розчин Люголя має кілька, переважно медичних, застосувань. Варто дізнатися більше про властивості цього препарату і відповісти на питання: чи справді він нас захистить?

Опубліковано: 1-08-2023

Побічні ефекти

Розчин Люголя, завдяки його антисептичній дії, в основному використовують для дезінфекції шкіри, у вигляді водного розчину йоду для полоскання горла, а також вживають для лікування щитовидної залози. Як і будь-який інший лікарський засіб, неправильне вживання розчину Люголя несе в собі серйозну загрозу здоров’ю та життю, особливо дітей. Без чіткої рекомендації лікаря ви точно не повинні готувати цей препарат самостійно, а тим більше приймати його.

Профілактичний прийом розчину Люголя шкідливий і може мати дуже серйозні наслідки для здоров’я!

Гостра токсичність розчину Люголя в основному пов’язана з вмістом йоду, хоча висока концентрація калію (з йодиду калію, KI) може призвести до сильного подразнення слизових оболонок. Пацієнти, які споживали занадто багато йоду, можуть страждати від метаболічного ацидозу, ниркової недостатності, гіпотонії та навіть колапсу кровообігу. Існує особлива небезпека, якщо людина з гіпотиреозом або гіпертиреозом зловживає розчином Люголя. Не забуваймо, що гіпертиреоз, наприклад, може бути навіть небезпечним для життя серцево-судинних пацієнтів, оскільки існує висока ймовірність серцевої недостатності. Небезпечний також тиреотоксикоз – надлишок гормонів щитовидної залози в організмі, що викликає порушення серцевого ритму. Інші симптоми та наслідки необдуманого прийому включають:

  • холодний піт,
  • діарея,
  • висока температура,
  • задишка,
  • розвиток хвороби Хашимото,
  • дерматит,
  • йод прищів,
  • неприємні алергічні реакції,
  • збільшення лімфатичних вузлів.

Особливу обережність з профілактичним прийомом розчину без чіткого вказівки фахівця повинні бути насамперед пацієнти, які страждають такими захворюваннями, як гіпертиреоз, туберкульоз легенів або підвищена чутливість до йоду. До цієї групи також слід віднести вагітних і годуючих.

Що таке розчин Люголя?

Розчин Люголя – це водний розчин йоду. Кристалічний йод дуже важко розчиняється в дистильованій воді. Як елемент він гідрофобний, тоді як вода гідрофільна. Таким чином, потрібен своєрідний «зв’язок» між двома компонентами, щоб забезпечити їх поєднання. Йодистий калій є цією ланкою. Це дає змогу розчиняти йод у воді за допомогою явища, яке називається гідротропною солюбілізацією. Іони йодиду (похідні йодиду калію) з’єднуються з молекулами йоду, утворюючи трийодид-іони I 3 . Вони мають негативний заряд і тому стають полярними та активно зв’язуються з молекулами води. Розчин Люголя в стандартній концентрації має такий склад: 100 мг/мл калію йодиду (KI) і 50 мг/мл йоду (I 2 ). Змінюючи пропорції, можна отримати розчини йоду потрібної концентрації, зазвичай 1%, 2%або 5%. Розчин Люголя категорично не можна плутати з йодом. Йод — це спиртовий розчин йоду й йодистого калію. Використовується виключно для дезінфекції ран. Його споживання викликає сильний шлунково-кишковий дискомфорт, а також серйозні алергічні реакції. Застосування розчину Люголя:

  • зменшує судини щитовидної залози, звідси його застосування для зменшення крововтрати при операціях на щитовидній залозі;
  • тимчасово пригнічує синтез і секрецію гормонів щитовидної залози, тому може використовуватися для лікування гіпотиреозу та зниження ризику дисфункції щитовидної залози після операції;
  • блокує поглинання радіоактивних ізотопів щитовидною залозою, таким чином знижуючи ризик раку щитовидної залози, отже, використання в надзвичайних радіаційних ситуаціях або терапевтичному/діагностичному впливі радіоактивного йоду;
  • Розчин Люголя також дозволений для місцевого застосування як антисептичний засіб;
  • крім медичного застосування, розчин Люголя можна успішно використовувати для виявлення крохмалю в харчових продуктах. У присутності крохмалю рідина змінює колір на темно-синій.

Що спільного між кухонною сіллю та розчином Люголя?

Сполучною ланкою між кухонною сіллю і розчином Люголя є елементарний йод. Майже на кожній пачці кухонної солі є напис «йодована». Що це означає? Термін «йодована» відноситься до кухонної солі, до якої додано йод, важливий для нашого організму мікроелемент. Добова потреба в йоді становить близько 200 мкг. У багатьох регіонах їжа і вода настільки бідні на йод, що природне надходження цього елемента в організм стає проблематичним. Хоча елементарний йод був виділений лише в 19 столітті, антимікробні властивості йодовмісних речовин, особливо водоростей, давно відомі та використовуються: наприклад, учень Арістотеля Теофраст описав полегшення болю морськими водоростями при сонячних опіках. Протягом десятиліть йод знайшов медичне застосування в кількох важливих областях. Йод відіграє важливу роль у нашому організмі. Цей елемент є потужним антиоксидантом. Йод необхідний для синтезу гормонів щитовидної залози, тироксину Т4 і трийодтироніну Т3. Побічно це важливо для правильного функціонування всього організму. Він відіграє важливу роль у підтримці нормальних когнітивних функцій, а також у належному функціонуванні нервової системи. Завдяки його відповідним рівням в організмі відбувається енергетичний обмін. Крім того, йод допомагає нашій шкірі виглядати та почуватися чудово. Рекомендована добова норма споживання йоду для дорослих становить 200 мкг на добу, за винятком вагітних і годуючих жінок, які мають підвищену потребу в йоді. Основним джерелом цього елемента є дієта, де споживання йоду відбувається в основному з молочними продуктами, крупами та йодованою сіллю.

Чорнобильська катастрофа і рішення Люголя

26 квітня 1986 року в Україні сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Вибух реактора безпосередньо призвів до зараження значної частини території нинішніх України та Білорусі. Радіоактивна хмара охопила практично всю Європу. Радіоактивні речовини також поширилися в країни, віддалені від України, такі як Греція та Італія. Наразі реактор четвертого блоку перекритий спеціально сконструйованою захисною оболонкою. Внаслідок Чорнобильської катастрофи та проведеної тоді рятувальної операції загинула 31 людина. Близько 600 000 людей з усього світу зазнали підвищеної дози радіації, еквівалентної двом рентгенівським променям. Внаслідок радіоактивного забруднення значно зросла захворюваність на рак у людей, які сильно опромінені. У Польщі про катастрофу заявили 28 квітня. Вже наступного дня була введена рекомендація пити розчин Люголя. Тоді, напевно, більшість поляків почула про це вперше. Це була загальнонаціональна профілактична кампанія, спрямована переважно на дітей та молодь. Чому була введена ця рекомендація? Щоб запобігти можливим наслідкам радіоактивного зараження. Звернули увагу на небезпеку радіоактивного ізотопу йоду 131 I. Він міг потрапити в молоко, а потім накопичуватися в щитовидній залозі немовлят. Метою розчину Люголя було наситити щитовидну залозу йодом і таким чином запобігти співутворенню радіоактивного ізотопу йоду гормонів щитовидної залози.

Антисептичний ефект

Антисептична функція розчину Люголя добре відома. Як бактерицид, йод проникає через клітинні стінки бактерій, і хоча точний механізм його знищення невідомий через високу реакційну здатність галогенів, він, ймовірно, включає затримку синтезу бактеріального білка, порушення транспорту електронів, денатурацію ДНК або дестабілізацію мембрани. На додаток до окислення реактивних частин на поверхні клітин, йод отруює ланцюг транспортування електронів, який використовується всіма живими клітинами для генерації енергії. Хоча існує спосіб для клітини виробити імунітет шляхом запобігання контакту з позаклітинним йодом, важко уявити, яку форму може прийняти така мутація. Щоб розвинути стійкість до транспорту електронів, клітина мала б розвинути властивості, які не відповідають визначенню живих організмів. Розчин Люголя містить велику кількість вільного молекулярного йоду і тому має високу ефективність. Тож як ним правильно користуватися? Просто змочіть ватний тампон у розчині та очистіть шкіру. Його слід використовувати з обережністю через ризик зміни кольору та токсичності. Також не можна наносити його на відкриті рани, оскільки сильні розчини йоду можуть викликати неприємне печіння та алергічну реакцію шкіри. Токсичність розчину Люголя вимагала розробки альтернативних, менш подразнюючих розчинів, які б зберігали високу антимікробну активність. Окрім проблем із місцевою токсичністю, використанню йоду як корисного антисептика завжди перешкоджало хімічна нестабільність і погана розчинність у воді. Сьогодні чисті водні та спиртові розчини йоду в основному замінені розчинами йодофору, які використовують органічні комплексоутворювачі для досягнення специфічних ефектів.

Лікування гіпотиреозу

Захворювання щитовидної залози пов’язані з порушенням роботи ендокринних залоз. Вони розвиваються повільно, і симптоми розладу часто нечіткі, тому їх зазвичай ігнорують. Дисфункція щитовидної залози вражає жінок набагато частіше, ніж чоловіків. Нездатність розпізнати та, як наслідок, лікувати, як правило, призводить до ряду ускладнень зі здоров’ям. Одне з захворювань щитовидної залози, так званий гіпотиреоз, викликається дефіцитом йоду. Цей елемент можна надходити в організм внутрішньо, випиваючи розчин Люголя, але тільки за чітким призначенням лікаря. Ніколи самостійно. При захворюваннях щитовидної залози йод необхідний для вироблення тиреоїдних гормонів. Для нормального функціонування щитовидної залози добова потреба в йоді становить приблизно 150 мкг. Його слід дозувати з їжею. Йод впливає на гіперактивну щитовидну залозу, пригнічуючи гідроліз тиреоглобуліну та пригнічуючи дію тиреотропного гормону (ТТГ). У медицині найчастіше використовують водний розчин йоду в йодистому калії, або розчин Люголя. При необхідності проводиться хірургічне лікування щитовидної залози. Процедура, яка називається струмектомією, передбачає видалення всієї залози або залишення частини активної щитовидної залози. За шість тижнів до планової операції, тобто в так званий підготовчий період, хворому призначають тиреостатики і додатково за тиждень до операції хворий приймає розчин Люголя. Початкова доза становить 5 крапель тричі на день, потім дозу поступово збільшують до 15 крапель.

Ефект Вольфа-Чайкова

Ефект Вольфа-Чайкова — це ауторегуляторне явище, при якому велика кількість поглиненого йоду пригнічує синтез гормонів щитовидної залози у фолікулярних клітинах незалежно від рівня гормону щитовидної залози (ТТГ) у сироватці крові. Вважається, що ефект Вольфа-Чайкова є тимчасовим, коли щитовидна залоза повертається майже до нормального синтезу гормонів протягом 26-50 годин. Забезпечує тимчасовий захист від синтезу щитовидною залозою надмірної кількості тиреоїдних гормонів у разі надлишку йоду. Після Чорнобильської катастрофи споживання розчину Люголя було рекомендовано саме для того, щоб викликати ефект Вольфа-Чайкова. Цей ефект вперше був помічений у 1948 році Яном Вольфом та Ізраїлем Чайковим, які спостерігали зменшення зв’язування органічного йоду при підвищенні концентрації йодиду в плазмі.

FAQ

  1. Як самостійно приготувати розчин Люголя?

Для того, щоб самостійно зробити розчин Люголя певної концентрації (зазвичай 1%, 2%і 5%), вам знадобляться кристалічний йод, йодистий калій і дистильована вода. Інгредієнти з’єднують у відповідних пропорціях. Уникайте робити це самостійно вдома. Неправильне поводження з хімічними реактивами призводить до ризику для здоров’я і навіть життя.

  1. Як правильно використовувати розчин Люголя?

Якщо ви хочете використовувати розчин Люголя як антисептик, змочіть в ньому ватний тампон і промийте неушкоджену шкіру. Для полоскання горла або мигдалин використовують розчин кількох крапель розчину в 100 мл кип’яченої води.

  1. Де можна купити розчин Люголя?

Розчин Люголя найкраще купувати в аптеці, спеціальному місці продажу цього виду препарату. Ніколи не купуйте продукти на неперевірених або підозрілих веб-сайтах. Найкраще проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

  1. Скільки крапель розчину Люголя використовувати?

Як пити розчин Люголя? Якщо ми хочемо приготувати водний розчин розчину Люголя для полоскання горла, найкраще використовувати 10 крапель на 200 мл теплої кип’яченої води. Цим препаратом можна полоскати горло кілька разів на день.

  1. Скільки коштує розчин Люголя?

Ціна готового препарату коливається залежно від місця придбання від кількох до десятка злотих [PLN] за упаковку. Зазвичай продукт можна придбати у флаконах від 50 мл до 100 мл.

  1. Чи відпускається розчин Люголя за рецептом?

Розчин Люголя відпускається в аптеках без рецепта. При цьому він не призначений для споживання! Препарат, який можна придбати без рецепта, є неочищеним і може використовуватися тільки зовнішньо. Коли лікар рекомендує споживання розчину, ми йдемо з рецептом в аптеку, де фармацевти готують рецептуру.

Джерела:
  1. https://www.cancer.gov/publications/dictionaries/cancer-drug/def/lugols-solution
  2. https://www.drugs.com/monograph/potassium-iodide.html
  3. https://www.medonet.pl/leki-od-a-do-z,plyn-lugola-coen,artykul,1693414.html
  4. https://www.nowafarmacja.pl/blog/plyn-lugola-kiedy-i-jak-go-stosujemy

Коментарі
Приєднуйтесь до обговорення
Коментарів немає
Оцініть корисність інформації
- (немає)
Ваша оцінка

Сторінку було перекладено машиною. Відкрити оригінальну сторінку