Флокулянти – це хімічні речовини, які зв’язують дрібні частинки дисперсної фази в агрегати, викликаючи випадання осаду з колоїдів. Флокулянти мають здатність взаємодіяти та утворювати хімічні зв’язки на поверхні частинок дисперсної фази. В результаті адсорбції на молекулах частинок утворюються так звані флокули , які ініціюють коагуляцію емульсій. Наступний етап – утворення великих агрегатів, які випадають з розчину у вигляді осаду або каламутної суспензії. Їх можна відокремити від води за допомогою сита або шляхом фільтрації чи декантації. Флокуляцію можна прискорити обережним перемішуванням системи. Потім флокулянти швидше досягають частинок і інкапсулюють їх, утворюючи більші агрегати, які можна швидше видалити.
Як флокулянти використовують такі полімерні сполуки, як поліакриламіди, поліакрилові кислоти та їх похідні. Вони характеризуються хорошою розчинністю у воді та високою біологічною здатністю. За хімічною природою розрізняють три види флокулянтів:
аніонні флокулянти – використовуються в лужних і нейтральних середовищах; вони використовуються в основному для освітлення та зневоднення мінеральних суспензій,
катіонні флокулянти – використовуються в кислому середовищі; найчастіше використовується для освітлення суспензій органічних речовин,
інертні флокулянти – мають найширший спектр застосування в різних галузях промисловості, наприклад, при переробці вугілля та металевих руд.
Флокулянти використовуються на очисних спорудах, водоочисних спорудах і в багатьох промислових процесах, де необхідно відокремити продукти, зважені в колоїдній формі.