Пластифікатори – це речовини, які використовуються як добавки до пластмас, які зменшують міжмолекулярні ефекти. Їх дія робить готовий виріб більш гнучким. Вони покращують пластичність матеріалу за рахунок підвищення рухливості полімерних ланцюгів. Свобода руху збільшує гнучкість матеріалу, до якого додано пластифікатори. В результаті використання таких добавок полегшує переробку пластмас. Найчастіше їх використовують при переробці полівінілхлориду.
Перш ніж додавати пластифікатор до пластику, необхідно звернути увагу на низку факторів, які мають вирішальне значення для розробки ефективної та сумісної суміші для кінцевого застосування. Перераховані такі параметри, як:
полярність
молекулярна вага,
хімічна структура.
Також важливе цільове застосування пластикового матеріалу та умови, в яких він буде використовуватися. З цієї причини використовуються різні види добавок, такі як:
фталатні пластифікатори використовуються для застосувань, де потрібна висока гнучкість за відсутності вогнестійкості,
адіпінові пластифікатори використовуються для виготовлення предметів, що піддаються впливу низьких температур,
в салонах автомобілів та інших місцях, де необхідна стійкість до високих температур, використовуються пластифікатори тримелітату.
фосфатні пластифікатори незамінні в тих сферах застосування, де потрібна гнучкість разом із високою вогнестійкістю (наше рішення необхідно просувати)
Пластифікатори використовуються для виробництва таких елементів, як: труби, шланги, облицювання стін і підлоги, прокладки, а також кабелі та гумові стрічки.
Пластифікатори є одними з основних добавок до пластмас . Зазвичай вони мають вигляд рідких або твердих органічних речовин з поверхнево-активними властивостями. Ці речовини фізично впливають на матеріал, до якого їх додають, і разом утворюють однорідну систему. Додавання пластифікатора до полімеру призводить до зменшення міжмолекулярних взаємодій вздовж полімерного ланцюга, що забезпечує йому специфічні фізико-хімічні властивості. Він здатний мігрувати між окремими полімерними ланцюгами в пластиці, розширюючи простір між ними, і одночасно виконує функції мастила, зменшуючи тертя під час руху макромолекул одна відносно одної. Таким чином, модифіковані матеріали не тільки є значно більш гнучкими (іншими словами, формуються; їм можна формувати), але вони також мають нижчу крихкість і склування, а також температуру розм’якшення та затвердіння з супутнім підвищенням їх міцність на розрив. Пластифікатори – це речовини, що характеризуються відносно низькою летючістю та різною змішуваністю з полімерами. Їх також називають функціональними добавками, оскільки вони спільно створюють продукт з іншими, новими властивостями порівняно з вихідним матеріалом. З точки зору хімічної структури пластифікатори виявляють велику різноманітність. Окремі речовини можуть належати до однієї з таких груп хімічних сполук: спирти, естери, кетони, жири, аміни, вуглеводні, галогенопохідні та ін. За цією ознакою їх також класифікують. Інші критерії для класифікації пластифікаторів включають сферу застосування (наприклад, будівельна техніка, обробка пластмас або електронна промисловість) і молекулярну масу (розрізняють мономерні та полімерні пластифікатори — перша група включає речовини з молекулярною масою менше 500, а до останнього входять ті, молекулярна маса яких перевищує 500). До найважливіших мономерних пластифікаторів належать ефіри ангідридів кислот або фосфорної, терефталевої, адипінової, лимонної, бензойної та себацинової кислот. Полімерними пластифікаторами є похідні бутилен- або пропіленгліколю і дикарбонових кислот, наприклад себацинової або адипінової.
Як вибрати правильний пластифікатор?
Велике значення має правильний вибір пластифікатора. Перед тим, як його додати до матеріалу, необхідно розглянути низку факторів, які визначають його ефективність у певному застосуванні, включаючи в першу чергу індекс розчинності, молекулярну масу та хімічну структуру. Крім того, важливо перевірити температурний діапазон, у якому його можна використовувати, і чи є в ньому добавки (домішки), які можуть негативно вплинути на кінцевий продукт, у тому числі на його характеристики, тобто споживання на певну кількість матеріалу. Пластифікатори, призначені для суворо визначених застосувань, наприклад, як добавки для бруківки, досить поширені. Порядок обробки матеріалу пластифікатором також може значно вплинути на кінцеві властивості виробу. Рекомендується дозування в обсязі та відповідно до способів, визначених виробником.
Яке застосування пластифікаторів?
Їхнє значення в різних галузях промисловості надзвичайно важливе. На практиці вони підвищують гнучкість полімерів, смол, похідних целюлози та інших, особливо при низьких температурах. Матеріали, які найчастіше модифікуються за допомогою пластифікаторів, включають бетонні розчини та полімери, і серед них насамперед полівінілхлорид. Результатом пластифікації є гнучкі вироби з матеріалів, які за своєю природою є твердими та крихкими. Пластифікатори широко застосовуються в таких галузях народного господарства, як будівельна, хімічна, пластмасова, косметична, харчова, паперова промисловість. З цих напівфабрикатів виготовляють такі елементи, як плівки, підошви, ущільнювальні маси, гумові шланги, штучну шкіру, покриття для стін і підлоги, а також кабелі та гумові стрічки. PCC Group пропонує широкий вибір високоякісних пластифікаторів для промислового застосування. У каталозі є ряд засобів з високою концентрацією діючої речовини. Залежно від потреб Клієнти можуть визначитися з обсягом і фізичною формою товару, що поставляється. Особливою популярністю користуються пластифікатори у формі пластівців (у пакетиках), оскільки це забезпечує значну зручність для рецептурників завдяки простоті дозування та зберігання продукту, а також простоті його обробки. Велика частина продукції, пропонованої PCC Group, заснована на натуральній сировині та є біорозкладаною. Клієнти, які сумніваються у виборі пластифікатора, можуть скористатись професійною допомогою консультантів PCC Group за допомогою контактних форм на сайті.